Ігор Лєднік: Що стоїть за «формулою Штайнмайєра»
Ігор Лєднік – білоруський політик, правозахисник, відповідальний секретар Міжнародного комітету «За Будапештський меморандум!», заступник директора Інституту дослідження російської агресії (Київ), член правління Інституту Національної політики:
«Формула Штайнмайєра – це сценарій виконання так званих Мінських угод, нав’язаних Україні бойовими зіткненнями під Іловайськ і Дебальцевим. Порушивши щодо України Будапештський меморандум і просуваючи через «нормандську четвірку» і українських президентів політику «безальтернативності Мінська» на шкоду гарантіям безпеки України, Російська Федерація підпорядкувала своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її державному суверенітету. Мінські угоди спровокували кризу в Раді Європи і запустили процес прискореного створення «союзної держави» Білорусі з країною-агресором РФ та з українським Кримом в її складі.
Сьогодні доля України повинна вирішуватися не «нормандською четвіркою» під диктовку Кремля, а представниками українського народу у Верховній Раді 5 вересня, в день п’ятирічного «ювілею» укладення Мінських угод, Інститут дослідження російської агресії направив комітетам Верховної Ради України звернення з проханням проведення парламентських слухань на тему: «Про відновлення щодо України дії принципів ОБСЄ – гарантій безпеки України за Будапештським меморандумом».
Головним аргументом у проведенні слухань є те, що політикою безальтернативності «мінських угод» країна-агресор РФ перекреслила політику невизнання зміненого статусу АР Крим (за підсумками проведеного 16 березня 2014 року в Криму «референдуму»), яка з посиланням на гарантії безпеки України за Будапештським меморандумом затверджена 20 березня 2014 року Верховною Радою України Декларації «Про боротьбу за визволення України» і 27 березня 2014 року Генасамблеєю ООН резолюції «Територіальна цілісність України».
У зверненні Інституту також вказується на проведення Службою Безпеки України досудового розслідування за фактом укладення «мінських угод» та реалізації політики їх безальтернативність (ч.1 ст.111 та ч.2 ст.364 КК України) і відкриття Окружним адміністративним судом Києва справи за позовом до Адміністрації Президента України Володимира Зеленського, яка проігнорувала пропозицію зі зміни «безальтернативного Мінська» на Будапештський меморандум. Сьогодні доля України повинна вирішуватися не «нормандською четвіркою» під диктовку Кремля, а представниками українського народу у Верховній Раді».